Семінар педагогів-організаторів 

у Богуславецькому НВК

   2 грудня 2014 року Богуславецький НВК радо відчинив двері для педагогів-організаторів району, що запрошені на семінар "Інноваційні форми роботи у превентивній та профілактичній діяльності навчального закладу", який проводила Третяк Валентина Миколаївна.

   У рамках районної гри-подорожі "Златокрайчик у країні "Дивосвіт" Валентина Миколаївна проводила інтерактивну гру для учнів початкових класів "Ми маленькі патріоти". Маленькі учасники показали, як добре вони знають історію, культуру та відомих особистостей рідної країни, заспівали патріотичні пісні.

   Учні 8 - 10 класів стали учасниками тренінгового заняття "Рівні права та можливості для чоловіків і жінок" і спробували свої сили у інтерактивній грі "Хто переможе?" (у рамках акції "16 днів проти насильства"). Старшокласники вкотре пересвідчилися, що всі люди - рівні у своїх правах та мають однакові можливості для розвитку.

    Також Валентина Миколаївна поділилася досвідом роботи у Всесвітньому русі на захист прав людини "Amnesty International". 

    На завершення учасники семінару мали чудову можливість відвідати музейну кімнату ім. М. О. Максимовича, екскурсію в якій провела заступник директора з навчально-виховної роботи Москаленко Тетяна Миколаївна.

Старшокласників об’єднав круглий стіл

   Тепла дружня атмосфера і висвітлення дітьми недитячих трагічних сторінок історії – так проходив круглий стіл у Червонослобідській школі № 2 Черкаського району, на який були запрошені учні Богуславецького НВК ім. М. О. Максимовича.

   Наші учні взяли участь в обговорення таких трагедій Другої світової війни: остарбайтерство, Голокост (Бабин Яр та Голокост на Золотоніщині), згадали про Бакаївську трагедію, обговорили особливості партизанського руху на Золотоніщині та життя краю під час окупації нацистами. Для учнів Черкаського району була новою та цікавою інформація про героїв з Богуславця: майора гвардії Головка Г. О. і захисника Севастополя Кобця В. С.

   Учні Червонослобідської школи підготували доповідь «Героїзм та трагедії в історії України», презентації «Людська пам’ять вічна в граніті» та «Історія в пам’ятниках на Черкащині». Учні Шелепуської школи Черкаського району представили документальну композицію «Битва за Дніпро».

   Нікого не залишив байдужим виступ «Формування історичної пам’яті в учнів на прикладі Голокосту на території України та Польщі» – своєрідний майстер-клас вчителя-методиста історії Москаленко Тетяни Миколаївни в рамках районного проекту «Мобільний учитель».

   На завершення актуальною була інсценізація уривку О. Довженка «Україна в огні», підготована учнями 10 – 11 класів нашої школи під керівництвом педагога-організатора Третяк Валентини Миколаївни. Попри всі трагедії і складнощі життя людей рятує кохання. Це і довів відомий письменник у своєму творі. Батир Юлія, Ївженко Віталій, Головко Аня, Степаненко Ірина, Батир Каріна, Верещака Наталія змогли передати почуття воєнного часу, схвилювали присутніх, але дали надію на перемогу миру над темрявою війни.

   Круглий стіл як інноваційна форма інтелектуальної співпраці молоді різних шкіл області виявився змістовним, повчальним, актуальним.  Продемонстрував творчість і небайдужість молодого покоління як до подій минулого, так і викликів сьогодення. 

Третяк Валентина,

педагог-організатор

Богуславецького НВК

Театр - не завжди світле свято

        Учні Богуславецького НВК ім. М. Максимовича радо прийняли запрошення від завідуючої методичним кабінетом відділу освіти м. Золотоноша Строкань Н.В. та Золотоніської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату переглянути виставу у виконанні шкільного театру «Точка зору». Юні актори цього навчального закладу показали нам своє бачення сучасних подій на Сході. 

        Вистава «Нам болить за Україну, або Недитячий погляд на війну» (сценарій якої був написаний заступником директора Золотоніської школи-інтернату О.П. Сідєльніковою) була зіграна так, ніби на сцені були справжні актори. З болем і тугою передавали почуття своїх героїнь Аня Лебідь, Юлія Царик, Юлія Сідєдьнікова, Дарина Келеп, Ірина Кулініч, Наталія Фурса, Вікторія Корж, Анна Кармазіна, Софія Фляк. А  чоловічі ролі у виконані Тимофія Кармазіна, Матвія Васильченка, Олександра Новосада вразили своєю впевненістю, рішучістю захищати нашу Батьківщину, відстоювати її єдність.

        Юні актори намагались донести до глядача весь біль та розпач. Слова «Страшно усвідомлювати, що я і мої однокласники уже ніколи не скажемо: «Наше покоління не знало війни»,  - запали нам глибоко в душу. Хочеться, щоб війни не було, щоб Україна зберегла свою єдність та незалежність.

       Ми вдячні за запрошення та пережиті моменти хвилювання.

                                                                                Батир Юлія, учениця 10 класу,

                                            Ївженко Т.О, вчитель

                                     української мови та літератури

                Богуславецького НВК ім. М.О.Максимовича

Голодомор в Україні

      Голодомор в Україні 1932 - 1933 років є однією з найбільших трагедій українського народу ХХ століття, яка забрала мільйони життів. Це явище важко осмислити. За словами українського історика Ярослава Грицака, "окрім очевидних людських втрат та величезного морального удару, голод завдав невиправної шкоди українському національному життю".

    22 листопада учні та вчителі Богуславецького НВК, громадськість села зібралися біля пам'ятника жертвам Голодомору, щоб шанувати пам'ять тих, кого хто помер у ці страшні роки, пам'ять тих невинних душ.

Збережімо Михайлову гору!

…Він, як природознавець, знав, що помре у 69 років: його дід прожив 69 років, батько також. В той день 22 листопада 1873 року, сидячи у своїй хатині на Михайловій горі, видатний вчений-енциклопедист Михайло Максимович задивився на Дніпро і відійшов у вічність…
Теплого листопадового дня група вчителів Золотоніської ЗОШ №6 та Богуславецького НВК ім. М.О.Максимовича їхали до села Прохорівка, що на Канівщині, вклонитися могилі генія, що уславив наш край. Приєдналися до нас й вчителі Сушківської школи І-ІІ ст. Канівської районної ради.На Михайловій горі групу шанувальників «старого українця» у величавому мовчанні зустріли дуб Шевченка та сосна Гоголя. На жаль, сосна вже всохла. А дуб-велетень й досі вважає себе господарем гори і свідком тих часів.З листів Михайла Максимовича:·        У Михайлогірській хатці моїй я почуваю себе спокійніше і світліше. Туди, туди на простір і безлюддя!·        Втім, і моя пустеля прекрасна: сто сорок верст нижче Києва, проти устя р. Росі, де на Княжій горі було місто Родень, - на лівому березі Дніпровському є гора, що складає осереддя широкої і незвичайно мальовничої панорами… На цій, ще нежилої до мене горі, моя пустеля…, буду займатися садівництвом та квітникарством.·        Все ходив гуляючи по горі, та на Дніпро поглядаючи; або з синком моїм любим бавлячись, сидів у своїй хатині. Ну, вже хлоп’ятко в мене – дай-но, Господи, йому вирости таким гарним та прехорошим, як уродилось: то вже буде українець на славу.·        Погода майже весь листопад, туманна, з мрякою, а нерідко і з краплистим дощем, як і сьогодні з самого ранку. Сонця давно вже не видно тут; та й місяць зникає, ледве видний крізь туманну атмосферу, про зірки ж і говорити нічого, начебто і немає їх на небі… а без світил небесних скучно бути на землі, навіть і на нашій українській – навіть і на моїй Михайлогірській.·        У Москві весна, як і в Пітері, порівняно з весною на Україні, дійсно майже теж саме…, що загорода чи сарай перед квітником… меркантильністю пахне! Квітень та травень – ці два місяці на Україні точно рай… Я у 1850 році, притомившись та нанюхавшись гнійної весни у Москві, вирішив, щоб жодної весни, скільки Бог пошле їх мені на долю, не проводити у Москві, а на Україні – щоб не сталося!
На могилі Михайла Максимовича молитву за славного сина України зачитав відомий лікар Золотоніського краю, краєзнавець за покликом серця Побиванець В.Г.  Звучали й вірші Івана Дробного – своєрідне вибачення перед фундатором багатьох наук за замовчування імені у радянські часи. Тут, на Михайловій горі, вчителями Золотоноші та Канівського району була підтримана пропозиція від небайдужих земляків.          «Ми, учні та вчителі Богуславецького НВК ім.М.О.Максимовича, у рік 210-ої річниці з дня народження видатного українського вченого-енциклопедиста, піонера українства, першого ректора Київського університету Михайла Олександровича Максимовича, звертаємося до Вас з проханням ініціювати підготовку Указу Президента, яким, зокрема, передбачити:
-         передачу у державну власність та включення до складу Шевченківського національного заповідника пам’ятки історії та природи «Михайлова гора» (колишня садиба Михайла Максимовича) і меморіальної дороги в селі Прохорівка Канівського району Черкаської області, забезпечення їх музеєфікації;
-         внесення Михайлової гори як об’єкта культурної спадщини державного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Постать Михайла Максимовича є прикладом наукового та громадянського подвижництва ХІХ ст., взірцем чистої ідеальної віри в переможну силу наукової істини. Ця багатогранна непересічна особистість стояла біля витоків формування української самосвідомості в  епоху, що стала колискою тих ідей, які нині матеріалізуються нашими державницькими перетвореннями».
      Скептики скажуть: у Президента є важливіші справи, в країні війна. Впевнена, звернення актуальне. Бо наші воїни, що боронять сьогодні нашу державу, знають, що захищають єдину, могутню, нездоланну Україну, сильний духом український народ. Такими духовними акумуляторами, форпостами української національної ідеї є три гори Черкащини – Богданова, Тарасова  та Михайлова.
      Збережімо Михайлову гору для свого покоління і для нащадків.

                                                                                                                                            МоскаленкоТетяна, 

заступник директора

Богуславецького НВК ім. 

М.О.Максимовича,

керівник шкільної музейної кімнати

"Споминайте ж мене хоч мислями, 

споминайте мене добрими словами..."

   18 листопада 2014 року в конференц-залі Шевченківського національного заповідника (м. Канів, Тарасова гора) відбулося наукове засідання "Споминайте ж мене хоч мислями, споминайте мене добрими словами...", присвячене 210 річниці з дня народження видатного вченого-енциклопедиста Михайла Олександровича Максимовича.

   Розпочався захід із покладання квітів на могилу генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка, який був щирим другом, однодумцем Михайла Олександровича.

   На таку важливу подію були запрошені і земляки Максимовича з села Богуславець та завідувач районним методичним кабінетом відділу освіти Золотоніської РДА Логінов А. Ю. Андрій Юрійович розповів присутнім про стосунки М. Максимовича і М. Лермонтова. Заступник директора з навчально-виховної роботи Богуславецького НВК Москаленко Тетяна Миколаївна виступила з доповіддю "Листи М. Максимовича як дзеркало особистості та епохи". Учень 11 класу Ївженко Віталій розповів про ректорство М. Максимовича.

  Учні та вчителі Богуславецького НВК пишаються таким видатним земляком, шанують пам'ять про нього і ніколи не забувають згадати і мислями, і словами.

Патріотом бути легко чи важко?

           У 10 класі проведена виховна година "Патріотом бути легко чи важко?". Це питання стало проблемним. Учнів з визначенням "патріот" і "патріотизм" познайомила класний керівник Ївженко Т. О. В ході виховної години діти висловили власне бачення патріотизму. відповіді були різні, зокрема такі: "Патріотизм - це стан душі" (Винник Руслан) або "Патріотизм - це волонтерська допомога учнів учасникам АТО" (Степаненко Ірина).

      Із сумом і болем переглянули презентацію про Небесну сотню. Познайомилися з матеріалами про добровольчі загони "Азов", "Айдар", батальйон "Січ", Національну гвардію України.Прослухали думки учасників АТО про патріотизм. Згадали земляків, які загинули на сході. На закінчення заповнили анкету "Патріотизм у розумінні учня".

         Десятикласники зрозуміли, що патріотом бути не так вже й легко, а девізом свого життя взяли слова Д. Павличка "Виростай, дитино, й пам'ятай: Батьківщина - то найкращий край".

Малюємо Україну

        Тиждень образотворчого мистецтва у школі пройшов креативно і творчо - шкільне подвір'я Богуславецького НВК прикрасили різнокольорові малюнки, на яких учні з 1 по 11 клас зобразили своє бачення України, свій погляд на патріотизм і любов до рідної держави. Не було однакових робіт; кожен малюнок вражав і викликав лише позитивні емоції. 

      Переможців не визначали, адже кожен класний колектив вклад душу, щоб зобразити Україну своїми очима. На робочій лінійці, яка проходить щопонеділка, вчитель образотворчого мистецтва Головко Лариса Михайлівна вручила учням подяки за участь і небайдужість до проведення такої патріотичної акції.

"Щедроти рідного краю"

        Кожної осені шкільною традицією стало проводити акцію "Щедроти рідного краю", мета якої показати багатства краю, які зібрали сільські трударі власними руками. Діти від 1 по 11 клас творчо підійшли до оформлення своїх виставок. 

     Учні початкової школи, які беруть активну участь у районній грі-подорожі "Пригоди Златокрайчика в країні "Дивосвіт", отримали відзнаки від Златокрайчика та Грайливої Веселочки за організацію креативних виставок, творчий підхід та винахідливість.

Учні 1-4 класів зі своїми виставками

Виставка учнів 5-11 класів

Бурякова та гарбузова родини від учнів 1 класу

Відвідини людей похилого віку

У Богуславецькому НВК вже доброю традицією стало допомагати людям похилого віку, допомагати і словом, і ділом. За кожною класною громадою закріплені одинокі бабуся чи дідусь, якими очні опікуються: вітають з святами, допомагають по господарству, приносять продукти, приходять просто поспілкуватися та розповісти про цікаві події з шкільного життя.

Учні 4 класу з Грищенко Є. Д.

Учні 7 класу з Даниленко Є. Г.

Допомога воїнам АТО

Коли в країні сталася така ситуація, ми не можемо залишатися осторонь. Наші односельчани, земляки, взагалі чоловіки з усієї України захищають наш мир і спокій, борються за нашу незалежність. А ми в свою чергу намагаємося підтримати їх, збираючи продукти харчування, одяг, засоби гігієни. Така акція проходила в школі протягом 2 тижнів. Не байдужими залишилися всі: учні та їх батьки, працівники школи, жителі села.

Протягом цього часу нами було зібрано:

Овочі - близько 300 кг.

Крупи та макаронні вироби - 38 кг.

Цукор - 10 кг.

Чай, кава - 4 пачки.

Олія - 3 л.

Закатка - 67 л.

Засоби гігієни (мило, туалетний папір, станки для бриття, зубна паста і щітки, серветки, шампунь, крем для бриття) - 108 одиниць.

Миюче - 16,5 л.

Одяг:

- штани - 8 шт.

- світри - 30 шт.

- куртки - 4 шт.

- футболки - 9 шт.

- перчатки - 3 пари.

- носки - 14 пар.

- шапка - 1 пара.

                «З Тимківщини-колиски злетів Михайлик-птах»

  До цієї дати школярі готувалися давно, бо вона обіцяла приємних несподіванок та цікавих зустрічей. І ось - 15 вересня 2014 рік. У Богуславецькому НВК учні школи відкрили виставку квітів до 210-ї річниці з дня народження нашого видатного земляка М.О.Максимовича «Ці квіти тобі наш земляче». Заясніли букети від дітей початкової школи, забриніли  під чарівними назвами «У пошуках омріяної України», «З Тимківщини-колиски злетів Михайлик-птах», «Тернові стежки його долі» і т. д. Я особисто  презентувала цікаву композицію із квітів у формі карти України, яку допомогла мені підготувати моя мама.

Яньшина Аріна, 

учениця 4 класу

Хай буде мир на всій землі!

Так сталося, що зараз наша країна переживає скорботні часи: неоголошена війна з боку Росії, яка призводить до загибелі мирного населення, виганяє зі своїх домівок сотні тисяч жителів України, забирає наш мир і спокій. Багато сімей чекають із зони бойових дій синів, чоловіків, братів, знайомих і близьких. Ці люди хоробро і безстрашно захищають нас від ворога, не даючи цим «ненаситним звірам» знищити суверенітет нашої держави.

На Сході йдуть бої, які, на превелике щастя, для нас ще не надто відчутні, бо всі ми живемо у своїх будинках, маємо їжу і одяг, ходимо на роботу чи навчаємося, спілкуємося з друзями, радіємо. І в цей момент кожен має себе запитати: «Чим я можу допомогти воїнам АТО?».

Таке запитання відразу виникло і у вчителів та учнів Богуславецького НВК. Порадившись, вирішили провести благодійну акцію по збору коштів. Члени волонтерського загону «Віра» зверталися до громадськості села з проханням «Допоможіть армії. Навіть 1 гривня може бути корисною». Радує, що є небайдужі люди, які охоче брали участь.

Не залишився педагогічний та учнівський колективи осторонь свята Дня миру та Всеукраїнської кампанії «Голуб миру», яка тривала з 19 по 22 вересня. Це свято стало особливим для кожного, адже коли лунають постріли та проливається людська кров, понад усе хочеться миру і злагоди. У школі був проведений виховний захід, під час якого кожен дізнався більше про цю дату. Звучали вірші, в яких говорилося про найбільше в світі щастя — це мир на землі, коли на ній розквітають чарівні квіти, а люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, а діти вчаться, здобувають знання, щоб зробити наш край ще прекраснішим. Мир на землі — це найбільше благо, бо є тато і мама, ніхто не гине у боях, і багато радості у світі.

Також кожен клас виготовив власноруч паперових голубів, на яких писали такі бажані слова: «Україна – єдина країна», «Україна – вільна, багата, щедра, неподільна», «Мир усім людям», «Ми за мир», «Мир понад усе». Малюнки цих птахів прикрашають шкільний коридор і нагадують кожному про важливість і бажаність злагоди у нашій країні.

Не залишилися байдужими і учні початкових класів, які взяли участь у флешмобі, виконавши з прапорцями в руках пісню «Не давайте суму жити», закликаючи усіх пробачити недругам образи, щоб душа була переповнена добром, а не ворожістю.

Ми переконані, що на нашій землі настане довгождані мир і спокій, злагода і порозуміння. Адже українці – сильний і мужній народ, а Україна – єдина і неподільна!

Валентина Третяк, педагог-організатор Богуславецького НВК

На «світанковій землі» Михайла Максимовича   

210-річчю з дня народження Михайла Максимовича, 

нашого земляка, присвячується

 16 вересня цього року у освітньому закладі Богуславецького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» ім. М.О. Максимовича Золотоніської районної ради відбулася обласна науково-практична учнівська конференція «Від Максимовича до сьогодення».
 Відкрила конференцію Бондар Віра Миколаївна, директор навчального закладу, яка підкреслила актуальність історичного, літературознавчого, народознавчого, біологічного, громадсько-культурологічного вивчення творчості Михайла Олександровича Максимовича.
Із вітальним словом до присутніх звернулися Денисенко Валентина Василівна, начальник відділу освіти Золотоніської районної державної адміністрації та Степанова Наталія Михайлівна, доцент кафедри освітнього менеджменту і педагогічних інновацій Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, кандидат філософських наук.
«Золотоніська земля дала світові багато талановитих людей, серед яких «пальма першості», без заперечно, належить М.О. Максимовичу. Народжений і вихований в Україні, Михайло Олександрович увібрав у себе основні риси ментальності рідного народу, материнської землі, богуславецького квітучого краю», – відмітила Валентина Василівна.

«Весь життєвий шлях Михайла Олесандровича пов'язаний із кропіткою працею і навчанням, успіхами і розчаруваннями, науковими розвідками і творчими пошуками. Але постать Максимовича була і залишається величиною світового масштабу, прикладом свідомого патріота, поборника за виховання демократичних цінностей, невичерпним джерелом творчості як у наукових колах, так і для нас, його нащадків, земляків-черкащан», – зауважила Н.М. Степанова.
Почесними гостями конференції стали Корпанюк Микола Павлович, професор кафедри української та зарубіжної літератури і методики навчання ім. Михайла Максимовича Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г.Сковороди, доктор філологічних наук та Дробний Іван Семенович, поет, член Спілки письменників України.
 Народжений на хуторі Тимківщина Золотоніського району Максимович став ученим із світовим ім'ям. Дослідники його творчої спадщини називають науковця «українським Ломоносовим», людиною «універсальних інтересів», якою прожито інтенсивне, багатогранне життя, людиною «всеєвропейського визнання», він залишився в народній пам’яті «нащадком козацького роду», «діячем доби Відродження», вченим, патріотом, який підніс українську науку на рівень найкращих світових досягнень. Символічно, що й сьогодні на Черкаській землі височить три гори: Богданова (м. Чигирин), Тарасова (м. Канів) та Михайлова (с. Прохорівка Канівського району).

Доповіді учнів були присвячені багатій спадщині ученого і висвітлювали, як біографічні, так і творчі грані його діяльності. У своїй доповіді професор Корпанюк М.П. назвав Михайла Олександровича «нескореним романтиком», адже відхід у певній мірі від ботаніки і зацікавлення минулим, фольклором, етнічністю, витоками українства, ідеями народності – все це мало у дослідника загальне романтичне підґрунтя. «Історія, як наполягав Максимович, повинна бути «своєнародною», простежувати той самобутній розвиток етносу, який і робить його живою спільнотою з певною історичною перспективою, випливати з «глибоких надр» народу, проникати в «народний дух», – цитував доповідач.
 Після пленарного засідання учні навчального закладу підготували для учасників конференції літературно-театралізовану композицію «Михайло Максимович. Сторінки життя» (керівник Ївженко Т.О., учитель української мови та літератури), де у ролях розіграли сцени із дитинства Михайла Олександровича, родинного життя та дружби із Тарасом Григоровчем Шевченком.
На закінчення гостям та учасникам конференції була проведена екскурсія у музейній кімнаті М.О.Максимовича (екскурсовод Москаленко Т.М., заступник директора Богуславецького НВК).
Як висновок, можна висловити судження: патріотизм для всіх учасників конференції – не книжне, енциклопедичне визначення, а спосіб і стиль життя, величний вияв нескінченної любові до рідного краю, благословенної землі Великого Михайла!

Наталія Степанова, 

доцент кафедри освітнього менеджменту 

і педагогічних інновацій 

Черкаського ОІПОПП ЧОР, канд. філософ.н. 

"Україна - єдина країна"

   Першого вересня усі шляхи ведуть до школи. Розпочинається новий навчальний рік, який завжди означає відкриття нової, осяйної і часто нелегкої дороги- дороги до знань, до нових сподівань і звершень.

   Директор Богуславецького НВК  В. М. Бондар привітала усіх присутніх зі святом Знань, побажала дітям у навчальному році нових успіхів і досягнень . На урочистості  вшанували пам'ять хвилиною мовчання героїв Небесної сотні та воїнів, які загинули під час проведення антитерористичної операції. Про завершення свята і початок нового 2014-2015 навчального року сповістив Перший дзвінок, який покликав на  урок під назвою «Україна - єдина країна».  Він  сприяв вихованню громадянина - патріота, формуванню його особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

  Учні 4 класу переглянули ряд відеопрезентацій, відгадували вікторину, виконували пісні та вірші про Україну, запалили свічки і помолилися, щоб початок нового навчального року став початком нового, світлого, а головне мирного історичного періоду в житті нашої незалежної та єдиної України.

  Для підняття патріотичного духу воїнів, які беруть участь в антитерористичній операції, учні нашої школи  вирішили створити малюнки, які будуть передані солдатам. Діти дякують військовим за те, що вони ціною свого життя захищають Україну та бажають їм якомога швидше повернутися додому. Адже серед військових існує повір’я, що дитячі малюнки з зображенням миру і життя оберігають від смерті.

             

                                                                  

Вчитель початкових класів – Головко Лариса Михайлівна

День знань в Богуславецькому НВК

Урочисто і святково, але з видимим сумом, пройшли лінійки, присвячені Дню знань в загальноосвітніх начальних закладах Золотоніського  району. Цього року на шкільному подвір’ї  Богуславецького НВК дружно зібралися учні, вчителі, батьки і сільська громада, щоб вкотре розпочати новий навчальний рік. Після гімну України, який проспівали всі присутні, приклавши руку до серця, хвилиною мовчання було вшановано всіх загиблих воїнів під час АТО, в тому числі і черкащан, які виборювали незалежність і свободу нашої країни.